Флутафарм фемина отзывы при планировании беременности
0 отзывов
Чтобы написать отзыв о Флутафарм Фемина или ответить на него, вам необходимо войти на сайт, а сделать вы это можете через социальную сеть:
или
Настоятельно не рекомендуем самостоятельно выносить решение о приеме лекарственного препарата Флутафарм Фемина на основании вышеизложенных отзывов, это может сделать только врач, исходя из вашей клинической картины. Все отзывы о Флутафарм Фемина и рекомендации пользователей опубликованы исключительно с ознакомительной целью и не должны послужить для вас как руководство к самолечению.
Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лыкарського засобу
ФЛУТАФАРМ® ФЕМІНА
(FLUTАFARM® FEMINA)
Склад:
діюча речовина: флутамід;
1 таблетка містить флутаміду у перерахуванні на 100 % речовину – 125 мг (0,125 г);
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки світло-жовтого кольору, з плоскою поверхнею, з рискою з одного боку і фаскою.
Фармакотерапевтична група. Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02B B01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Флутафарм® Феміна є нестероїдним препаратом з антиандрогенною дією.
У жінок з гіперандрогенними станами, що супроводжуються безпліддям і порушеннями оваріально-менструального циклу (наприклад, синдром склерополікістозних яєчників), Флутафарм® Феміна блокує патогенний вплив ендогенних андрогенів на яєчники та інші репродуктивні органи, а також на гіпоталамо-гіпофізарну систему. Завдяки цьому у хворих послаблюються симптоми гіперандрогенії (гірсутизм), відновлюються менструації, поліпшується фолікулогенез і менструальний цикл, що, ймовірно, призводить до відновлення фертильного потенціалу в частини пацієнток.
Фармакокінетика.
Флутамід добре всмоктується з травного тракту. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 2 години після перорального прийому. Швидко метаболізується з утворенням активного метаболіту – 2-гідроксифлутаміду та інших речовин. Період напіввиведення активного метаболіту становить 5-6 годин. Елімінується в основному із сечею. За 2 доби з організму виділяється 91 %, за 3 доби – 98 % введеної дози.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування жінок з функціональною гіперандрогенією, яка супроводжується порушеннями оваріально-менструального циклу, гірсутизмом, синдромом склерополікістозних яєчників та безпліддям.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до флутаміду або до інших компонентів препарату. Гіперандрогенія органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз). Тяжка печінкова недостатність (базовий рівень печінкових ферментів слід оцінити до початку лікування).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
У пацієнтів, які тривалий час одержують варфарин, після початку монотерапії флутамідом спостерігається збільшення протромбінового часу. Тому при сумісному застосуванні препарату Флутафарм® Феміна і варфарину необхідний ретельний контроль протромбінового часу і, можливо, корекція доз антикоагулянту.
Флутамід може уповільнювати метаболізм кортикостероїдів.
Слід уникати супутнього застосування флутаміду з потенційно гепатотоксичними препаратами.
При застосуванні флутаміду одночасно з теофіліном можливе підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові.
Необхідно уникати надмірного вживання алкоголю під час лікування флутамідом.
Особливості застосування.
Пацієнтам слід перебувати під постійним наглядом лікаря. Особливу увагу слід приділяти дії препарату на функцію печінки.
Лікування препаратом не слід розпочинати, якщо рівні печінкових трансаміназ у сироватці крові в 2-3 рази перевищують верхню межу норми. Контроль функції печінки слід здійснювати протягом усього періоду лікування препаратом. Рівні трансаміназ у сироватці крові необхідно визначати до початку терапії флутамідом, щомісяця протягом перших 4 місяців прийому препарату, періодично надалі та при перших симптомах дисфункції печінки (наприклад, свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, підвищена втомлюваність, анорексія, жовтяниця, біль у правому підребер’ї або незрозумілі грипоподібні симптоми). При появі жовтяниці або підвищенні активності печінкових трансаміназ у 2-3 рази вище за норму (у разі відсутності метастазів у печінці, підтверджених біопсією) прийом флутаміду слід негайно припинити і ретельно контролювати функцію печінки до з’ясування ситуації.
Пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря при появі перших симптомів порушення функції печінки, таких як шкірний свербіж, потемніння сечі, нудота, блювання, стала анорексія, пожовтіння склер та шкіри, болісність у правому підребер’ї та грипоподібні симптоми.
Ураження печінки зазвичай оборотні після припинення терапії, а в деяких пацієнтів − навіть після зниження дози.
Флутамід виводиться в основному нирками, тому дозування препарату може потребувати корекції у пацієнтів із нирковою недостатністю.
Оскільки при лікуванні флутамідом підвищуються рівні тестостерону та естрадіолу у плазмі крові, можлива затримка рідини у тканинах організму. Тому флутамід слід з обережністю призначати пацієнтам із серцевими захворюваннями. Крім того, зростання рівня естрадіолу може підвищити ризик розвитку тромбоемболії.
У пацієнтів із латентним або фактичним дефіцитом глюкозо-6-фосфату може розвинутися метгемоглобінемія. У випадку появи ціанозу, метгемоглобінемії слід взяти до уваги можливий фактор перевищення дозування.
Флутамід містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.
Перед застосуванням препарату Флутафарм® Феміна жінкам необхідно виключити гіперандрогенію органічного походження (пухлини яєчників та кори надниркових залоз).
Під час лікування не слід вживати алкоголь.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
При застосуванні препарату жінкам особливу увагу слід звертати на запобігання вагітності за допомогою негормональних, зокрема, бар’єрних засобів контрацепції. У випадку позитивного результату тесту на вагітність прийом препарату необхідно негайно припинити. Статеві стосунки з метою настання бажаної вагітності можна відновити не раніше, ніж через 48 годин після останнього прийому Флутафарм® Феміна.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Доки не буде з’ясована індивідуальна реакція пацієнта на препарат, слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами, враховуючи, що під час лікування флутамідом спостерігалися підвищена втомлюваність, інколи запаморочення, сонливість та розлади зору.
Спосіб застосування та дози.
Жінкам з гіперандрогенними станами Флутафарм® Феміна призначати внутрішньо по 1 таблетці (125 мг) 3 рази на день протягом 3-6 місяців. Приймати під час або після їди. Обов’язковим є застосування негормональних засобів контрацепції, зокрема бар’єрних.
Діти.
Препарат не застосовувати для лікування дітей.
Передозування.
Одноразова доза флутаміду, яка б спричиняла симптоми передозування або становила загрозу для життя, не встановлена.
При передозуванні діаліз неефективний, враховуючи високий ступінь зв’язування флутаміду з білками плазми крові.
Як і при лікуванні передозування будь-якого лікарського засобу, слід враховувати можливість одночасного прийому кількох препаратів. У разі передозування, якщо немає спонтанного блювання, слід викликати блювання. Може знадобитись промивання шлунка.
Показані стандартні підтримуючі заходи при постійному нагляді за хворим та за життєвоважливими функціями.
Побічні реакції.
Нижченаведені побічні реакції спостерігалися при застосуванні препарату у чоловіків
При монотерапії.
Репродуктивна система: гінекомастія і/або біль у ділянці грудних залоз, що іноді супроводжується галактореєю. Зазначені реакції зникають після припинення лікування або зменшення дози препарату. Частота випадків гінекомастії значно знижується при супутньому застосуванні агоністів ЛГРГ. Зниження лібідо, зниження кількості сперматозоїдів.
Інфекції та інвазії: оперізувальний герпес.
Кров та лімфатична система: набряки, екхімози, лімфостаз.
Імунна система: вовчакоподібний синдром.
Психічні порушення: депресія, занепокоєння, збентеження, тривога.
Нервова система: безсоння, головний біль, запаморочення.
Органи зору: нечіткість зору.
Дихальна система: диспное, кашель.
Травний тракт: діарея, нудота, блювання, підвищення апетиту, порушення функції шлунково-кишкового тракту, біль у ділянці шлунка, виразкоподібний біль, печія, запор, анорексія, спрага.
Гепатобіліарна система: підвищення активності печінкових ферментів, транзиторні розлади функції печінки, жовтяниця, гепатит.
Шкіра та підшкірна клітковина: свербіж, висипання.
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, нездужання, слабкість, гарячка, біль у грудній клітці.
Порушення з боку серцево-судинної системи виникають значно рідше порівняно з застосуванням діетилстильбестролу.
Термін придатності.
1 рік 6 місяців.
Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері. По 5 блістерів у пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Фармак».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 74.
Источник
Состав
действующее вещество: флутамид;
1 таблетка содержит флутамида в пересчете на 100 % вещество – 125 мг (0,125 г);
вспомогательные вещества: крахмал картофельный, лактозы моногидрат, кремния диоксид коллоидный безводный, кальция стеарат.
Лекарственная форма. Таблетки.
Основные физико-химические свойства: таблетки светло-желтого цвета, с плоской поверхностью, с риской с одной стороны и фаской.
Фармакотерапевтичеcкая группа.
Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Антиандрогенные средства.
Код АТХ L02B B01.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика.
Флутафарм Фемина является нестероидным препаратом с антиандрогенным действием.
У женщин с гиперандрогенными состояниями, сопровождающимися бесплодием и нарушениями овариально-менструального цикла (например, синдром склерополикистозных яичников), Флутафарм Фемина блокирует патогенное влияние эндогенных андрогенов на яичники и другие репродуктивные органы, а также на гипоталамо-гипофизарную систему. Благодаря этому у больных ослабляются симптомы гиперандрогении (гирсутизм), возобновляются менструации, улучшается фолликулогенез и менструальный цикл, что, вероятно, приводит к восстановлению фертильного потенциала у части пациенток.
Фармакокинетика.
Флутамид хорошо всасывается из пищеварительного тракта. Максимальная концентрация в крови наблюдается через 2 часа после перорального приема. Быстро метаболизируется с образованием активного метаболита – 2-гидроксифлутамида и других веществ. Период полувыведения активного метаболита составляет 5 – 6 часов. Элиминируется в основном с мочой. За 2 суток из организма выводится 91 %, за 3 суток – 98 % введенной дозы.
Клинические характеристики.
Показания
Лечение женщин с функциональной гиперандрогенией, которая сопровождается нарушениями овариально-менструального цикла, гирсутизмом, синдромом склерополикистозных яичников и бесплодием.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к флутамиду или другим компонентам препарата. Гиперандрогения органического происхождения (опухоли яичников и коры надпочечников). Тяжелая печеночная недостаточность (базовый уровень печеночных ферментов следует оценить до начала лечения).
Детский возраст.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Взаимодействие флутамида с леупролидом не наблюдалось. Если флутамид и агонисты ЛГРГ применять одновременно, потенциальный вредный эффект обоих препаратов должен быть рассмотрен.
У пациентов, которые получают длительную терапию варфарином, было отмечено увеличение протромбинового времени после применения флутамида. Поэтому необходимо подбирать оптимальную дозу антикоагулянта.
При совместном применении флутамида и теофиллина возможно повышение концентраций теофиллина в плазме крови.
Необходимо избегать одновременного применения флутамида и потенциально гепатотоксических препаратов.
При одновременном применении существует возможность взаимодействия с парацетамолом и опиоидными анальгетиками.
Флутамид может замедлять метаболизм кортикостероидов.
Во время лечения не следует употреблять алкоголь.
Одновременное применение флутамида с лекарственными средствами, которые удлиняют интервал QT или лекарственными средствами, способными вызвать трепетание/мерцание, такими как класса IA (например хинидин, дизопирамид) или класса III (например амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид) антиаритмические лекарственные средства, метадон, моксифлоксацин, нейролептики, должно быть тщательно оценено.
Особенности применения.
Пациентам следует находиться под постоянным наблюдением врача. Особое внимание следует уделять влиянию флутамида на функцию печени.
При расстройствах функций печени применение флутамида как длительной терапии возможно только после тщательной оценки ожидаемой пользы и возможных рисков.
Проверку функции печени следует проводить до начала лечения. Лечение препаратом не следует начинать больным с уровнем трансаминаз в сыворотке крови, который в 2 – 3 раза превышает верхнюю границу нормы.
Соответствующее лабораторное тестирование следует проводить ежемесячно в течение первых 4 месяцев лечения и далее периодически, а также при первых симптомах/признаках дисфункции печени (зуд, темный цвет мочи, стойкое отсутствие аппетита, желтуха, умеренная болезненность в правом верхнем квадранте живота или общая слабость).
Нарушение функции печени обычно бывает обратимым после прекращения лечения флутамидом. Однако существуют свидетельства о летальных случаях вследствие тяжелого поражения печени, вызванного применением флутамида.
Флутамид выводится в основном почками, поэтому для пациентов с почечной недостаточностью может быть необходима коррекция дозирования.
Врач должен оценить соотношение риск-польза, в том числе вероятность возникновения трепетания/ мерцания перед началом лечения флутамидом у больных в анамнезе или факторами риска удлинения QT и у больных, получающих сопутствующие лекарственные средства, которые могут удлинять интервал QT.
Поскольку при лечении флутамидом повышаются уровни тестостерона и эстрадиола в плазме крови, возможна задержка жидкости в тканях организма. Поэтому флутамид следует с осторожностью назначать пациентам с сердечными заболеваниями. Кроме того, рост уровня эстрадиола может повысить риск развития тромбоэмболии.
У пациентов с латентным или фактическим дефицитом глюкозо-6-фосфата может развиться метгемоглобинемия. В случае появления цианоза, метгемоглобинемии следует учитывать возможный фактор превышения дозировки.
Флутафарм Фемина содержит лактозу, поэтому пациенты с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не должны применять препарат.
Во время лечения не следует употреблять алкоголь.
Применение в период беременности или кормления грудью.
При применении препарата женщинам особое внимание следует обращать на предотвращение беременности с помощью негормональных, в частности барьерных средств контрацепции. В случае положительного результата теста на беременность прием препарата следует немедленно прекратить. Половые отношения с целью наступления желаемой беременности можно возобновить не ранее, чем через 48 часов после последнего приема препарата Флутафарм Фемина.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Обычно препарат не влияет на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами, но в единичных случаях возможны повышенная утомляемость, головокружение, частичное нарушение сознания. В таких случаях необходимо воздерживаться от управления автотранспортом или работы с другими механизмами.
Способ применения и дозы.
Женщинам с гиперандрогенными состояниями препарат Флутафарм Фемина назначают внутрь по 1 таблетке (125 мг) 3 раза в день в течение 3 – 6 месяцев. Принимать во время или после еды. Обязательным является использование негормональных средств контрацепции, в частности барьерных.
Дети.
Препарат не применяют для лечения детей.
Передозировка
В экспериментах на животных флутамид приводил к гипоактивности, пилоэрекции, замедлял частоту дыхания, вызывал атаксию и/или слезотечение, анорексию, седацию, рвоту и метгемоглобинемию.
Клинические данные свидетельствуют, что прием флутамида в суточной дозе до 1500 мг в течение 36 недель не вызывает серьезных побочных эффектов. Иногда возникает нагрубание молочных желез и преходящие изменения уровней печеночных трансаминаз. Однократная доза флутамида (до 5 г) не вызывает симптомов передозировки и не представляет угрозу для жизни.
Симптомы передозировки, которые бы угрожали жизни человека, неизвестны.
Ввиду высокой степени связывания флутамида с белками плазмы крови он не может быть выведен с помощью диализа. Как и при лечении передозировки любого лекарственного средства, следует учитывать возможность одновременного приема нескольких препаратов пациентом. Показано проведение общих мероприятий по контролю и поддержанию жизненных параметров организма. Может понадобиться промывание желудка.
Побочные реакции.
Побочные реакции, описанные ниже, характерны для действующего вещества флутамида.
Инфекции и инвазии.
Опоясывающий герпес.
Со стороны кроветворной и лимфатической системы.
Лимфедема, анемия, лейкопения, тромбоцитопения, метгемоглобинемия, экхимозы.
Со стороны питания и обмена веществ.
Повышение аппетита, анорексия.
Со стороны психики.
Бессонница, депрессия, тревожность.
Со стороны нервной системы.
Головокружение, головная боль, сонливость.
Со стороны иммунной системы.
Волчаночноподобный синдром.
Со стороны органов зрения.
Нечеткость зрения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы.
Приливы, удлинение QT, сердечно-сосудистые расстройства.
Со стороны органов дыхания.
Диспноэ, кашель.
Со стороны желудочно-кишечного тракта.
Диарея, тошнота, рвота, повышение аппетита, неспецифические жалобы на функционирование желудочно-кишечного тракта, изжога, запор, нарушение функции желудочно-кишечного тракта, боли в области желудка, расстройства желудка, язвенноподобная боль, стоматит.
Со стороны печени и желчевыводящих путей.
Гепатит, желтуха, увеличение показателей печеночных проб.
Обычно печеночные расстройства исчезают после отмены флутамида; тяжелый токсический гепатит, некроз печени и печеночная энцефалопатия (эти побочные реакции обычно обратимы и исчезают после отмены терапии). Отмечены единичные летальные последствия, связанные с поражением печени в результате применения флутамида.
Со стороны почек и мочевыводящих путей.
Повышение уровня мочевины и креатинина в крови (степень тяжести этого побочного эффекта обычно не требует снижения дозы или прекращения приема препарата), изменение цвета мочи на зеленый.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки.
Зуд, подкожные кровоизлияния, фоточувствительность, сыпь, алопеция, в начале терапии флутамидом возможно развитие обратимых изменений структуры волос.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез.
Боль в области грудных желез, галакторея, снижение либидо.
Общие нарушения.
Повышенная утомляемость, отеки, слабость, тревожность, жажда, боль за грудиной, лихорадка.
Исследование.
Транзиторное нарушение функции печени.
Срок годности
1 год 6 месяцев.
Не применять препарат после окончания срока годности, указанного на упаковке.
Условия хранения
Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка
По 10 таблеток в блистере. По 5 блистеров в пачке.
Категория отпуска
по рецепту.
Производитель
ПАО «Фармак».
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности
Украина, 04080, г. Киев, ул. Фрунзе, 74.
Конец текста официальной инструкции
Источник